триногий
ТРИНО́ГИЙ, а, е.
Який має три ноги, три ніжки (про предмети).
Триногий рояль, мов чорний казковий звір, одкрив широку пащу і скалив до світла білі здорові зуби (М. Коцюбинський);
Простий селянський стіл, ослін, піл, два триногих стільці – ото й все умеблювання більш ніж скромної резиденції кошового (С. Добровольський);
// Який не має четвертої ноги або ніжки; з поламаною, скаліченою четвертою ногою (ніжкою) (про предмети, тварин).
Несамовито знялася на диби скалічена тринога коняка, захропла, гепнула набік (Панас Мирний);
Іноді козенятко мчало швидше..; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)