трипілля
ТРИПІ́ЛЛЯ¹, я, с.
Застаріла система рільництва з поділом орної землі на три поля (клини), кожне з яких засівалося спочатку озимими культурами, потім яровими, а на третій рік залишалося під паром або толокою.
Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі (з наук. літ.).
ТРИПІ́ЛЛЯ², я, с.
Те саме, що Трипі́льська культу́ра (див. трипі́льський).
Землеробство в період раннього трипілля було одним з основних джерел існування людей (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)