трипілля
ТРИПІ́ЛЛЯ¹, я, с. Застаріла система рільництва з поділом орної землі на три поля (клини), кожне з яких засівалося спочатку озимими культурами, потім яровими, а на третій рік залишалося під паром або толокою.
Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі (Іст. УРСР, І, 1953, 122).
ТРИПІ́ЛЛЯ², я, с. Те саме, що Трипі́льська культу́ра ( див. трипі́льський).
Землеробство в період раннього трипілля було одним з основних джерел існування людей (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 56).
Словник української мови (СУМ-11)