Словник української мови у 20 томах

трицератопс

ТРИЦЕРА́ТОПС, а, ч.

Викопний трирогий динозавр групи цератопсів, що жив наприкінці крейдяного періоду і Північній Америці.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. трицератопс — трицера́топс іменник чоловічого роду, істота гігантський динозавр  Орфографічний словник української мови
  2. трицератопс — трицера́топс [від три..., грец. κέρας (κέρατος) – ріг і ώψ – вигляд] викопний плазун з підряду рогатих динозаврів. Рештки відомі з відкладів мезозою.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. трицератопс — -а, ч. Викопний плазун з підряду рогатих динозаврів.  Великий тлумачний словник сучасної мови