Орфографічний словник української мови

трицератопс

трицера́топс

іменник чоловічого роду, істота

гігантський динозавр

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. трицератопс — трицера́топс [від три..., грец. κέρας (κέρατος) – ріг і ώψ – вигляд] викопний плазун з підряду рогатих динозаврів. Рештки відомі з відкладів мезозою.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. трицератопс — ТРИЦЕРА́ТОПС, а, ч. Викопний трирогий динозавр групи цератопсів, що жив наприкінці крейдяного періоду і Північній Америці.  Словник української мови у 20 томах
  3. трицератопс — -а, ч. Викопний плазун з підряду рогатих динозаврів.  Великий тлумачний словник сучасної мови