тройзілля
ТРОЙЗІ́ЛЛЯ, ТРІЙЗІ́ЛЛЯ, я, с.
1. розм. Народна назва деяких рослин (перев. конюшини лучної, братиків та ін.).
Завтра свято Івана Купала, і Марилька прибирає, устеляє підлогу зеленою лепехою, кладе на підвіконня тройзілля (Л. Забашта);
* У порівн. Мов прекраснеє трійзілля, Поміж поїздом [мисливців] ясніли Три вродливиці (Леся Українка).
2. фольк. Приворотень (переважно любка дволиста і любисток).
– Котрий мені тройзілля достане, Той зо мною до шлюбу стане (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)