тройзілля
ТРОЙЗІ́ЛЛЯ, ТРІЙЗІ́ЛЛЯ, я, с.
1. розм. Народна назва деяких рослин (перев. конюшини лучної, братиків та ін.).
Завтра свято Івана Купала, і Марилька прибирає, устеляє підлогу зеленою лепехою, кладе на підвіконня тройзілля (Забашта, Пісня.., 1961, 192);
*У порівн. Мов прекраснеє трійзілля, Поміж поїздом [мисливців] ясніли Три вродливиці (Л. Укр., IV, 1954, 172).
2. фольк. Приворотень (переважно любка дволиста і любисток).
— Котрий мені тройзілля достане, Той зо мною до шлюбу стане (Чуб., V, 1874, 386).
Словник української мови (СУМ-11)