троль

ТРОЛЬ, я, ч.

У скандинавській міфології – надприродна істота, звичайно ворожа людям (найчастіше – велетень).

Позаду вуха – набряк. Болючий. На скроні черговий зеленавий синець. Загалом я нагадував троля, якому звечора добряче перепало від забобонних і темних селян (Любко Дереш);

Саме завдяки складним тривимірним моделям з імітацією логічної поведінки у фільмі “Володарі перснів” удалося створити ефектні батальні сцени з тролями, слонами й іншими чудовиськами (з газ.);

* У порівн. Чимало клопотів завдає наш малий троль. Хлопчик .. вчитись не хоче. Колись на гречку ставили, тепер нема тої гречки, що змусила б до науки (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. троль — троль іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. троль — (старосканд. troll) в скандінавських повір’ях надприродна істота, як правило, ворожа людям.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. троль — -я, ч. У скандинавській міфології – надприродна істота, звичайно ворожа людям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. троль — ТРОЛЬ, я, ч. У скандінавській міфології — надприродна істота, звичайно ворожа людям (найчастіше — велетень).  Словник української мови в 11 томах