Словник української мови у 20 томах

тропізми

ТРОПІ́ЗМИ, ів, мн. (одн. тропі́зм, у, ч.).

Ростові рухи органів рослини (згини стебла, кореня, повертання листків), що спричиняються однобічним впливом факторів зовнішнього середовища – світла, температури, вологи тощо.

Тропізми – рухи (згини) органів рослини, якими вона реагує на певні зовнішні умови. Позитивними називають тропізми, спрямовані в бік подразника (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тропізми — тропі́зми (від грец. τροπή – поворот, напрям) ростові рухи органів рослин (стебла, кореня, листків), спричинювані однобічним діянням подразника. Залежно від характеру подразника бувають фототропізм, геотропізм, гідротропізм, хемотропізм.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. тропізми — -ів, мн. (одн. тропізм, -у, ч.). Ростові рухи органів рослини (згини стебла, кореня, повертання листків), що спричиняються однобічним впливом факторів зовнішнього середовища – світла, температури, вологи тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тропізми — Рухи прикріплених до субстрату рослин і осілих тварин на подразники спрямованої дії; полягають у поверненні або вигинанні тіла в напрямку подразника (позитивний т.), у протилежному напрямку (негативний...  Універсальний словник-енциклопедія
  4. тропізми — ТРОПІ́ЗМИ, ів, мн. (одн. тропі́зм, у, ч.). Ростові рухи органів рослини (згини стебла, кореня, повертання листків), що спричиняються однобічним впливом факторів зовнішнього середовища — світла, температури, вологи тощо.  Словник української мови в 11 томах