тропік
ТРО́ПІК, а, ч.
1. Уявне коло на поверхні земної кулі, паралельне екватору і віддалене на 23° 27' на північ або на південь від нього.
Між Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу ми перелетіли через південний тропік (Л. Дмитерко);
Між тропіками цілий рік сонце стоїть високо над горизонтом і двічі на рік знаходиться в зеніті (з навч. літ.).
2. тільки мн. Фізико-географічні зони, розташовані на північ і на південь від екватора до субтропіків; характеризуються жарким кліматом.
Багато мочі і краси Є в горах сумного Тіроля; Таємні тропіків ліси Й пустинь незміряне роздолля (Я. Щоголів);
Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі. Тропіки переїхали на лимані!.. (Леся Українка);
Земляни заселили свою планету і добре почувають себе як у низинах, так і на високогір'ї, на Крайній Півночі і в тропіках (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)