тропік

тро́пік

-а, ч.

1》 Уявне коло на поверхні земної кулі, паралельне екватору і віддалене на 23°27' на північ або на південь від нього.

2》 тільки мн. Фізико-географічні зони, розташовані на північ і на південь від екватора до субтропіків; характеризуються жарким кліматом.

Значення в інших словниках

1. тропік — тро́пік іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тропік — Зворотник  Словник чужослів Павло Штепа
3. тропік — ТРО́ПІК, а, ч. 1. Уявне коло на поверхні земної кулі, паралельне екватору і віддалене на 23° 27' на північ або на південь від нього. Між Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу ми перелетіли через південний тропік (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. тропік — Тро́пік, -ка; -піки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тропік — ТРО́ПІК, а, ч. 1. Уявне коло на поверхні земної кулі, паралельне екватору і віддалене на 23° 27’ на північ або на південь від нього. Між Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу ми перелетіли через південний тропік (Дмит., Там, де сяє..  Словник української мови в 11 томах