трос
ТРОС, а, ч.
Канат з рослинного або штучного волокна, а також із сталевого дроту.
Три машини, що поїхали повз озеро за спортивною машиною, повернулися, ведучи її на тросі (Ю. Смолич);
Коли це раптом обірвався сталевий трос, і швидка течія понесла пором до страшного водоспаду (А. Шиян);
З висоти щогли спадає якийсь обірваний трос, бовтається в повітрі (О. Гончар);
[Волошин:] Оці вагонетки на дамбу самі по тросах ходитимуть (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)