трос
ТРОС, а, ч. Канат з рослинного або штучного волокна, а також із сталевого дроту.
Три машини, що поїхали повз озеро за спортивною машиною, повернулися, ведучи її на тросі (Смолич, І, 1958, 100);
Коли це раптом обірвався сталевий трос, і швидка течія понесла пором до страшного водоспаду (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 59);
З висоти щогли спадає якийсь обірваний трос, бовтається в повітрі (Гончар, Тронка, 1963, 236);
[Волошин:] Оці вагонетки на дамбу самі по тросах ходитимуть (Баш, П’єси, 1958, 100).
Словник української мови (СУМ-11)