тротуарик

ТРОТУА́РИК, а, ч.

Зменш. до тротуа́р.

В повній безпеці Валерик міг себе почувати лише на водокачці та за металевою оградою саду, в оцих надійних зелених хащах, подалі від тротуариків (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. тротуарик — тротуа́рик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тротуарик — ТРОТУА́РИК, а, ч. Зменш. до тротуа́р. В повній безпеці Валерик міг себе почувати лише на водокачці та за металевою оградою саду, в оцих надійних зелених хащах, подалі від тротуариків (Гончар, Таврія, 1952, 243).  Словник української мови в 11 томах