тротуарчик
ТРОТУА́РЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до тротуа́р.
Я йду тихими тротуарчиками Тельтова, наче околицями далекого Києва (П. Колесник);
Автобуса .. довелося чекати довгенько. Петро походжав вузьким тротуарчиком (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)