трояндовий

ТРОЯ́НДОВИЙ, а, е.

Прикм. до троя́нда.

Міддю і сріблом їй [богині] шлях устеляють [люди], .. ніжним трояндовим цвітом, Мовбито снігом, на постать її і супутників сиплють (М. Зеров);

Він ступив у сад. Біля піщаної доріжки стояли трояндові кущі (Є. Гуцало);

// Зробл. з квітів троянди.

На голові [Паріса] .. трояндовий вінок, з-під нього спадають на плечі довгі кучері (Леся Українка);

По боках арки .. стоятимуть двоє дівчат і триматимуть довгу гірлянду трояндову (Г. Хоткевич);

// Вигот. з пелюстків троянди.

У будуарі .. було затишно і тепло, як в оранжереї. Пахло мускусом і трояндовою олією (З. Тулуб);

Люда знайшла на Марковому камбузі “чай” морквяний, шипшиновий, трояндовий і навіть лавровий (М. Трублаїні);

// перен. Радісний, приємний, нічим не засмучений.

Падали колоски, і в шелестінні їх – брязкіт бокалів вина .. Трояндовий сміх жінок-красунь... (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. трояндовий — троя́ндовий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трояндовий — -а, -е. Прикм. до троянда. || Зробл. з квітів троянди. || Вигот. з пелюстків троянди. || перен. Радісний, приємний, нічим не засмучений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трояндовий — ТРОЯ́НДОВИЙ, а, е. Прикм. до троя́нда. Міддю і сріблом їй [богині] шлях устеляють [люди],.. ніжним трояндовим цвітом, Мовбито снігом, на постать її і супутників сиплють (Зеров, Вибр., 1966, 177); Він ступив у сад.  Словник української мови в 11 томах
4. трояндовий — Трояндовий, -а, -е Свойственный розѣ, относящійся къ ней.  Словник української мови Грінченка