трубчастий
ТРУБЧА́СТИЙ, а, е.
1. Який має форму труби, трубки, схожий на них.
Отруйні зуби [у гадюки] трубчасті (з наук. літ.);
Маленьке овальне личко сяє під промінням золотих, може, трохи надто золотих трубчастих кучерів (Ірина Вільде);
Трубчастий колодязь;
Трубчасті кістки.
2. Який складається з труб, трубок.
При осушенні [земель] тепер широко застосовують закритий трубчастий дренаж. Для такого дренажу найчастіше використовують гончарні трубки (з наук. літ.);
Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)