трубчастий
ТРУБЧА́СТИЙ, а, е.
1. Який має форму труби, трубки, схожий на них.
Отруйні зуби [у гадюки] трубчасті (Визначник земноводних.., 1955, 131);
Маленьке овальне личко сяє під промінням золотих, може, трохи надто золотих трубчастих кучерів (Вільде, На порозі, 1955, 217);
Трубчастий колодязь; Трубчасті Кістки.
2. Який складається з труб, трубок.
При осушенні [земель] тепер широко застосовують закритий трубчастий дренаж. Для такого дренажу найчастіше використовують гончарні трубки (Хлібороб Укр., 2, 1967, 9);
Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори (Автомоб., 1957, 53).
Словник української мови (СУМ-11)