трудар
ТРУДА́Р, я́, ч., перев. уроч.
Те саме, що трудівни́к.
На Євстафія Филонія не може поскаржитись: доля не обійшла її хорошим чоловіком. Він трудар, яких мало (С. Чорнобривець);
* Образно. Трудар Дніпро своєю гідроелектроенергією зможе замінити фізичну силу понад 60 мільйонів робітників (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)