трудар
ТРУДА́Р, я́, ч., перев. уроч. Те саме, що трудівни́к.
На Євстафія Филонія не може поскаржитись: доля не обійшла її хорошим чоловіком. Він трудар, яких мало (Чорн., Пісні.., 1958, 12);
Ми в комсомольській бригаді Вийшли в степи на зорі — Юні, веселі і раді Вільних полів трударі (Воронько, Вел. світ, 1948, 43);
*Образно. Трудар Дніпро своєю гідроелектроенергією зможе замінити фізичну силу понад 60 мільйонів робітників (Наука.., 2, 1965, 18).
Словник української мови (СУМ-11)