труднощі
ТРУ́ДНОЩІ, ів, мн.
1. Перешкоди, які вимагають великих зусиль для переборення, подолання.
Він довгі літа мусив боротися в різними труднощами, а почасти навіть з традиціями сусідськими, які виробились були за часів батька, а тепер підкопували господарство (І. Франко);
// з означ. Нестатки.
– Коли я борюкався з фінансовими труднощами.., то що ви тоді робили? Спішили, може, мені на допомогу? (Ірина Вільде).
2. Скрутні, важкі обставини, умови, в яких щось відбувається, триває.
Він чесно йшов дорогою життя, в путі важкій у бурю і негоду не скаржився на труднощі походу (І. Гончаренко).
(1) З вели́кими тру́днощами <�З [вели́ким] трудо́м> – ледве, насилу, через силу.
Вона з трудом перелізла через рів (І. Франко);
Вагон не мав ніяких приступок, і пасажири влазили до нього з великими труднощами (П. Панч);
Утрьох тримали її [Олечку] і з великим трудом вкинули в рот дві таблетки (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)