труднота

ТРУДНО́ТА, и, ж., рідко.

Те саме, що тру́днощі.

Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, – обізвалась Гликерія, – трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (І. Нечуй-Левицький);

Він добре тямив, що Присташиха без трудноти знайде собі другого пастуха (А. Кримський);

Але, як це буває завжди з людиною, що, трохи оговтавшись, нагло збагне всю небезпеку й трудноту становища.., – стає раптом рішучою, – отак зараз і вітробалчани (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. труднота — трудно́та іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. труднота — -и, ж., рідко. Те саме, що труднощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. труднота — ТРУ́ДНОЩІ мн. (чого, які і без додатка — скрутні, важкі обставини, в яких щось відбувається, триває), УТРУ́ДНЕННЯ, СКРУ́ТА, СКРУТ розм., ТРУДНА́ЦІЯ розм., ТРУДНО́ТА розм.  Словник синонімів української мови
4. труднота — ТРУДНО́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що тру́днощі. Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, — обізвалась Гликерія, — трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. труднота — Трудно́та, -ти ж. = трудність. К. Кр. 10.  Словник української мови Грінченка