1. Словник української мови у 20 томах

труднота

ТРУДНО́ТА, и, ж., рідко.

Те саме, що тру́днощі.

Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, – обізвалась Гликерія, – трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (І. Нечуй-Левицький);

Він добре тямив, що Присташиха без трудноти знайде собі другого пастуха (А. Кримський);

Але, як це буває завжди з людиною, що, трохи оговтавшись, нагло збагне всю небезпеку й трудноту становища.., – стає раптом рішучою, – отак зараз і вітробалчани (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труднота — трудно́та іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. труднота — -и, ж., рідко. Те саме, що труднощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. труднота — ТРУ́ДНОЩІ мн. (чого, які і без додатка — скрутні, важкі обставини, в яких щось відбувається, триває), УТРУ́ДНЕННЯ, СКРУ́ТА, СКРУТ розм., ТРУДНА́ЦІЯ розм., ТРУДНО́ТА розм. Словник синонімів української мови
  4. труднота — ТРУДНО́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що тру́днощі. Я вже давно живу в Одесі і вмію й по-вашому говорити, — обізвалась Гликерія, — трудно було навчитися, але я таки перемогла трудноту й навчилась (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. труднота — Трудно́та, -ти ж. = трудність. К. Кр. 10. Словник української мови Грінченка