трудодень
ТРУДОДЕ́НЬ, дня́, ч., іст.
Одиниця обліку праці в колгоспах колишнього СРСР, що визначає частку кожного члена в прибутках артілі.
Трудодень – одиниця, та за ним хліба копиця (прислів'я);
А то вже щось та значить, коли колгоспник почав рахувати, який зиск дає нині гектар землі, скільки коштує центнер пшениці й літр молока. Яка доля з тих загальних прибутків належатиме на трудодень (В. Кучер);
Працю видно. Совість чиста, Бо ніхто з нас не сидів. Заробили ми по триста Повноцінних трудоднів (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)