трудодень
ТРУДОДЕ́НЬ, дня́, ч. Одиниця обліку праці в колгоспах, що визначає частку кожного члена в прибутках артілі.
Трудодень — одиниця, та за ним хліба копиця (Укр.. присл.., 1955, 363);
А то вже щось та значить, коли колгоспник почав рахувати, який зиск дає нині гектар землі, скільки коштує центнер пшениці й літр молока. Яка доля з тих загальних прибутків належатиме на трудодень (Кучер, Трудна любов, 1960, 5);
Працю видно. Совість чиста, Бо ніхто з нас не сидів. Заробили ми по триста Повноцінних трудоднів (С. Ол., Вибр., 1957, 102).
Словник української мови (СУМ-11)