труск

ТРУСК, у, ч., діал.

Трусок.

Муруючи стіну, муляр кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випаде, то і труск, і обломки і додає до них цементу (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. труск — Труск: — хмиз [33] — хмиз, хворост [4,XII]  Словник з творів Івана Франка
2. труск — труск іменник чоловічого роду трусок — дрібний хмиз збірн., діал.  Орфографічний словник української мови
3. труск — -у, ч., діал. Трусок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. труск — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм.  Словник синонімів української мови
5. труск — ТРУСК, у, ч., діал. Трусок. Муруючи стіну, муляр кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випаде, то і труск, і обломки і додає до них цементу (Фр., І, 1955, 30).  Словник української мови в 11 томах