труск
ТРУСК, у, ч., діал.
Трусок.
Муруючи стіну, муляр кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випаде, то і труск, і обломки і додає до них цементу (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- труск — Труск: — хмиз [33] — хмиз, хворост [4,XII] Словник з творів Івана Франка
- труск — труск іменник чоловічого роду трусок — дрібний хмиз збірн., діал. Орфографічний словник української мови
- труск — -у, ч., діал. Трусок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- труск — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови
- труск — ТРУСК, у, ч., діал. Трусок. Муруючи стіну, муляр кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випаде, то і труск, і обломки і додає до них цементу (Фр., І, 1955, 30). Словник української мови в 11 томах