1. Орфографічний словник української мови

труск

труск

іменник чоловічого роду

трусок — дрібний хмиз

збірн., діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труск — Труск: — хмиз [33] — хмиз, хворост [4,XII] Словник з творів Івана Франка
  2. труск — ТРУСК, у, ч., діал. Трусок. Муруючи стіну, муляр кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випаде, то і труск, і обломки і додає до них цементу (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. труск — -у, ч., діал. Трусок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. труск — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови
  5. труск — ТРУСК, у, ч., діал. Трусок. Муруючи стіну, муляр кладе в неї не самі тільки гранітові квадрати, але як випаде, то і труск, і обломки і додає до них цементу (Фр., І, 1955, 30). Словник української мови в 11 томах