трюк
ТРЮК, у, ч.
1. Складний цирковий номер.
Сліпучо-яскраве світло арени, бравурна музика, карколомні трюки, які часто виконувались з великим риском для життя, – все це було для глядачів чимось таємничим (Д. Ткач).
2. Вправний ефектний прийом у різних видах мистецтва.
Трюк – найбільш характерний для буржуазних комедій прийом, щоб викликати сміх (з наук. літ.);
Самодіяльним митцям часто важко оволодіти високою культурою танцю внаслідок надмірного захоплення складними технічними рухами, так званими трюками (з наук. літ.).
3. перен. Спритна витівка, хитрий несподіваний прийом, виверт.
(1) Кінематографі́чний трюк – прийом в кіно з використанням різних технічних засобів, коли треба досягти фантастичного або комічного ефекту та коли звичайна зйомка небезпечна для життя акторів.
Словник української мови (СУМ-20)