трюхик

ТРЮХИ́К, пред., розм.

Дія за знач. трюхи́кати.

Кінь трюхик та трюхик, візок рип та рип.

Значення в інших словниках

1. трюхик — трюхи́к присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. трюхик — присудк. сл., розм. Уживається за знач. трюхикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. трюхик — ТРЮХИ́К, присудк. сл., розм. Уживається за знач. трюхи́кати. Кінь трюхик та трюхик, візок рип та рип.  Словник української мови в 11 томах