тріпаний
ТРІ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до трі́пати 2, 3.
Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)ТРІ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до трі́пати 2, 3.
Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)