тріпаний

ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трі́пати 2, 3.

Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (Вас., Незібр. тв., 1941, 47).

Значення в інших словниках

1. тріпаний — трі́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. тріпаний — ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до трі́пати 2, 3. Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. тріпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до тріпати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови