тріпаний
ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трі́пати 2, 3.
Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (Вас., Незібр. тв., 1941, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тріпаний — трі́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- тріпаний — ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до трі́пати 2, 3. Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- тріпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до тріпати 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови