тріпаний

трі́паний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до тріпати 2), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпаний — трі́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. тріпаний — ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до трі́пати 2, 3. Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. тріпаний — ТРІ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трі́пати 2, 3. Тоді дерево хмуриться й сердиться, що світять на нього, голого [голе], смиканого [смикане] та тріпаного [тріпане] (Вас., Незібр. тв., 1941, 47). Словник української мови в 11 томах