тріп
ТРІП¹, присудк. сл., розм.
1. Уживається за знач. трі́пнути і трі́пну́тися.
Дівчина стояла задумана. Потім віями — тріп… (Головко, І, 1957, 218);
*Образно. Оце й вечір… Він голубий… Він із Яйли голубою чадрою на південний кримський берег тільки — тріп! і накрив… (Вишня, І, 1956, 196).
2. Уживається за знач. тріпну́ти.
— Чого ти плакав? — Кирило йому: Га, чого? — Та тріп, та тріп по щічках його пальцем (Тесл., З книги життя, 1949, 34).
ТРІП², у, ч., заст. Слід.
Я у той тріп пішла до коршми [корчми] (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тріп — тріп 1 присудкове слово тріпання незмінювана словникова одиниця тріп 2 іменник чоловічого роду слід рідко Орфографічний словник української мови
- тріп — ТРІП¹, пред., розм. 1. Дія за знач. трі́пнути і трі́пну́тися. Дівчина стояла задумана. Потім віями – тріп... (А. Головко); * Образно. Оце й вечір... Він голубий... Він із Яйли голубою чадрою на південний кримський берег тільки – тріп! і накрив... Словник української мови у 20 томах
- тріп — У, ч., нарк. Так звана «подорож» — марення — під дією наркотиків-галюциногенів. Вночі у наметі було жахливо зимно, алкоголь до рук не потрапляв, тож «Джа-тріп» видавався достеменно канабісовим і зовсім не ямайським (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- тріп — I присудк. сл., розм. 1》 Уживається за знач. тріпнути і тріпнутися. 2》 Уживається за знач. тріпнути. II -у, ч., заст. Слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тріп — I. Тріп меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181. --------------- II. Тріп, -пу м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка