тріп

ТРІП¹, пред., розм.

1. Дія за знач. трі́пнути і трі́пну́тися.

Дівчина стояла задумана. Потім віями – тріп... (А. Головко);

* Образно. Оце й вечір... Він голубий... Він із Яйли голубою чадрою на південний кримський берег тільки – тріп! і накрив... (Остап Вишня).

2. Дія за знач. тріпну́ти.

– Чого ти плакав? – Кирило йому: Га, чого? – Та тріп, та тріп по щічках його пальцем (А. Тесленко).

ТРІП², у, ч., заст.

Слід.

Я у той тріп пішла до коршми [корчми] (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріп — тріп 1 присудкове слово тріпання незмінювана словникова одиниця тріп 2 іменник чоловічого роду слід рідко Орфографічний словник української мови
  2. тріп — У, ч., нарк. Так звана «подорож» — марення — під дією наркотиків-галюциногенів. Вночі у наметі було жахливо зимно, алкоголь до рук не потрапляв, тож «Джа-тріп» видавався достеменно канабісовим і зовсім не ямайським (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  3. тріп — I присудк. сл., розм. 1》 Уживається за знач. тріпнути і тріпнутися. 2》 Уживається за знач. тріпнути. II -у, ч., заст. Слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тріп — ТРІП¹, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. трі́пнути і трі́пну́тися. Дівчина стояла задумана. Потім віями — тріп… (Головко, І, 1957, 218); *Образно. Оце й вечір… Він голубий… Він із Яйли голубою чадрою на південний кримський берег тільки — тріп!... Словник української мови в 11 томах
  5. тріп — I. Тріп меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181. --------------- II. Тріп, -пу м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка