туберкульозний
ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е.
Прикм. до туберкульо́з.
Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Леся Українка);
Туберкульозні хвороби шкіри являють собою різноманітні ураження, викликані туберкульозною паличкою (з наук.-попул. літ.);
// Хворий, уражений туберкульозом.
У туберкульозного хворого під впливом отрут (токсинів) туберкульозних бацил розладнується обмін речовин (з наук.-попул. літ.);
Туберкульозні нирки;
// у знач. ім. туберкульо́зний, ного, ч.; туберкульо́зна, ної, ж. Людина, хвора на туберкульоз.;
// Признач. для профілактики й лікування туберкульозу.
Туберкульозний санаторій.
Словник української мови (СУМ-20)