туберкульозний
ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульо́з.
Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Л. Укр., V, 1956, 408);
Туберкульозні хвороби шкіри являють собою різноманітні ураження, викликані туберкульозною паличкою (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 381);
// Хворий, уражений туберкульозом.
У туберкульозного хворого під впливом отрут (токсинів) туберкульозних бацил розладнується обмін речовин (Наука.., 9, 1956, 18);
Туберкульозні нирки;
// у знач. ім. туберкульо́зний, ного, ч., туберкульо́зна, ної, ж. Людина, хвора на туберкульоз;
// Признач. для профілактики й лікування туберкульозу.
Туберкульозний санаторій.
Словник української мови (СУМ-11)