тула

ТУ́ЛА, и, ж., заст.

Сагайдак.

Лучники-стрільці тримали в руках луки, за спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. Тула — Ту́ла іменник жіночого роду місто в Росії  Орфографічний словник української мови
2. тула — -и, ж., заст. Сагайдак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Тула — Обл. центр у європ. частині Росії, порт над р. Упа (притока Оки); 535 тис. мшк.; залізничний вузол; машинобудівна, металообробна (відомі самовари та мисливська зброя), металургійна, хіміч., легка, музичних інструментів промисловість; 4 вузи (2 унів.  Універсальний словник-енциклопедія
4. Тула — САГАЙДА́К (шкіряний або дерев'яний чохол для стріл), КОЛЧА́Н, ТУ́ЛА заст. Замало стріл в моїм сагайдаку (Д. Павличко); Йшли лучники, сховавши в колчани Рій бистрих стріл (М. Бажан); За спиною у них висіли тули з стрілами (А. Хижняк).  Словник синонімів української мови
5. тула — ТУ́ЛА, и, ж., заст. Сагайдак. Лучники-стрільці тримали в руках луки, за спиною у них висіли тули з стрілами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).  Словник української мови в 11 томах