туманочок
ТУМАНО́ЧОК, чку, ч., нар.-поет.
Пестл. до тума́н¹ 1.
А від того туманочку Світа не видати... Тяжко-важко на чужині Родину зібрати (з народної пісні);
Ні, не дави, туманочку! Сховай тілько в полі, Щоб ніхто не знав, не бачив Моєї недолі!.. (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)