туманочок
ТУМАНО́ЧОК, чку, ч., нар.-поет. Пестл. до тума́н¹ 1.
А від того туманочку Світа не видати… Тяжко-важко на чужині Родину зібрати (Укр.. лір. пісні, 1958, 432);
Ні, не дави, туманочку! Сховай тілько в полі, Щоб ніхто не знав, не бачив Моєї недолі!.. (Шевч., І, 1963, 308).
Словник української мови (СУМ-11)