тумануватий
ТУМАНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дурнуватий, придуркуватий.
Він.. штуркав підпасича, троха тумануватого хлопчика (Фр., VII, 1951, 75).
Словник української мови (СУМ-11)ТУМАНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дурнуватий, придуркуватий.
Він.. штуркав підпасича, троха тумануватого хлопчика (Фр., VII, 1951, 75).
Словник української мови (СУМ-11)