Значення в інших словниках
-
тумануватий —
туманува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
тумануватий —
ТУМАНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дурнуватий, придуркуватий. Він .. штуркав підпасича, троха тумануватого хлопчика (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
тумануватий —
туманува́тий дурнуватий, необізнаний, незнаючий (ст)|| = мішіґенуватий
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
тумануватий —
-а, -е, розм. Дурнуватий, придуркуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тумануватий —
ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
тумануватий —
Туманува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тумануватий —
ТУМАНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дурнуватий, придуркуватий. Він.. штуркав підпасича, троха тумануватого хлопчика (Фр., VII, 1951, 75).
Словник української мови в 11 томах