Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
тумануватий —
Дурнуватий [V-VII] — придуркуватий [I]
Словник з творів Івана Франка
тумануватий —
туманува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
тумануватий —
ТУМАНУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дурнуватий, придуркуватий. Він .. штуркав підпасича, троха тумануватого хлопчика (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
тумануватий —
туманува́тий дурнуватий, необізнаний, незнаючий (ст)|| = мішіґенуватий
Лексикон львівський: поважно і на жарт