тумбочка
ТУ́МБОЧКА, и, ж.
1. Невелика, невисока шафка, яку звичайно ставлять біля ліжка.
Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами (О. Гончар);
Після обіду й відпочинку курсанти, взявши з тумбочок підручники, йшли знову до класів (І. Багмут);
Прокинувся [Гонтар], коли в кімнаті вже всі спали. Тільки на одній його тумбочці під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Яків Баш).
2. Те саме, що ту́мба 1, 3.
Андрій не пам'ятає, як він дійшов до трибуни, схожої на високу тумбочку (О. Гуреїв);
За сигналом суддівського свистка на стартові тумбочки стають вісім спортсменок (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)