тумбочка
ТУ́МБОЧКА, и, ж.
1. Невелика, невисока шафка, яку звичайно ставлять біля ліжка.
Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами (Гончар, III, 1959, 320);
Після обіду й відпочинку курсанти, взявши з тумбочок підручники, йшли знову до класів (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24);
Прокинувся [Гонтар], коли в кімнаті вже всі спали. Тільки на одній його тумбочці під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Баш, Вибр., 1948, 50).
2. Те саме, що ту́мба 1, 3.
Челкаш перейшов через дорогу і сів на тумбочку проти дверей шинку (Горький, Опов., перекл. Хуторяна. 1948,16);
Андрій не пам’ятає, як він дійшов до трибуни, схожої на високу тумбочку (Гур., Наша молодість, 1949, 138);
За сигналом суддівського свистка на стартові тумбочки стають вісім спортсменок (Веч. Київ, 23.ХІІ 1968, 3).
Словник української мови (СУМ-11)