тумбочка

ТУ́МБОЧКА, и, ж.

1. Невелика, невисока шафка, яку звичайно ставлять біля ліжка.

Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами (Гончар, III, 1959, 320);

Після обіду й відпочинку курсанти, взявши з тумбочок підручники, йшли знову до класів (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24);

Прокинувся [Гонтар], коли в кімнаті вже всі спали. Тільки на одній його тумбочці під зеленим абажурчиком блимала лампочка (Баш, Вибр., 1948, 50).

2. Те саме, що ту́мба 1, 3.

Челкаш перейшов через дорогу і сів на тумбочку проти дверей шинку (Горький, Опов., перекл. Хуторяна. 1948,16);

Андрій не пам’ятає, як він дійшов до трибуни, схожої на високу тумбочку (Гур., Наша молодість, 1949, 138);

За сигналом суддівського свистка на стартові тумбочки стають вісім спортсменок (Веч. Київ, 23.ХІІ 1968, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тумбочка — ту́мбочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тумбочка — ТУ́МБОЧКА, и, ж. 1. Невелика, невисока шафка, яку звичайно ставлять біля ліжка. Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами (О. Словник української мови у 20 томах
  3. тумбочка — -и, ж. 1》 Невелика, невисока шафка, яку звичайно ставлять біля ліжка. 2》 Те саме, що тумба 1), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови