1. Словник української мови в 11 томах

тумблер

ТУ́МБЛЕР, а, ч. Деталь в приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь.

Натискаючи різні кнопки, повертаючи тумблери, вони керують процесом різання (Роб. газ., 15.VІІ 1965, 1);

Кукулик.. клацнув тумблером телевізора, ввімкнув апарат, хай нагрівається (Загреб., День.., 1964, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тумблер — ту́мблер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тумблер — [тумблеир] . -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
  3. тумблер — ТУ́МБЛЕР, а, ч. Деталь в приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь. Натискаючи різні кнопки, повертаючи тумблери, вони керують процесом різання (з газ.); Кукулик .. клацнув тумблером телевізора, ввімкнув апарат, хай нагрівається (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. тумблер — -а, ч. Деталь у приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тумблер — ту́мблер (англ. tumbler, від tumble – кидати, перекидати) вимикач невеликих розмірів у радіоапаратурі. Словник іншомовних слів Мельничука