Словник української мови у 20 томах

тунікати

ТУНІКА́ТИ, ів, мн.

Підтип морських тварин типу хордових.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тунікати — -ів, мн. Те саме, що покривники.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. тунікати — туніка́ти (від лат. tunicatus – той, що має оболонку) підтип морських тварин типу хордових. Поширені в морях більшої частини світу. Є кормом для морських тварин. Інша назва – покривники.  Словник іншомовних слів Мельничука