Словник української мови у 20 томах

тупокінцевий

ТУПОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е.

Який має тупий, закруглений кінець.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тупокінцевий — тупокінце́вий прикметник  Орфографічний словник української мови